Заява про банкрутство фізичної особи - перший крок для початку передбачених законом процедур щодо врегулювання фінансових проблем боржника, зумовлених вимогами кредиторів. Після прийняття заяви арбітражними судом процес банкрутства може завершитися тільки одним з двох варіантів - (1) припиненням справи в зв'язку з успішно проведеної реструктуризацією або укладеним сторонами мировою угодою або (2) визнанням боржника банкрутом з розпродажем його майна, погашенням зобов'язань і списанням непогашених боргів.
Хто і як подає заяву про банкрутство
Ініціювати процес банкрутства боржника можуть два основних заявника - сам боржник і кредитор (група кредиторів при колективному зверненні).
Як правило, плануючи банкрутство, боржник вирішує сам звернутися із заявою до арбітражного суду:
- Подача заяви для боржника обов'язкове, а обов'язок повинна бути виконана не пізніше 30-денного періоду в разі, якщо боржник не здатен погасити зобов'язання перед усіма кредиторами в повному обсязі, і непогашений обсяг боргу становить 500 тисяч рублів і більше.
- У боржника є право самостійно вирішувати - звертатися до суду із заявою про банкрутство чи ні. Це право виникає в передбаченні банкрутства - коли ще немає причин, що породжують обов'язок звернутися до суду, але вже є підстави вважати, що незабаром боржник стане повністю неплатоспроможним. Про це у відповідності з законом говорять:
- припинення розрахунків з кредиторами, із обов'язкових та інших платежів (податковим, аліментних, ЖКП і т.п.), термін виконання по яких вже настав, тобто почала утворюватися прострочення;
- понад 10% загального обсягу грошових зобов'язань прострочені на строк більше 1 місяця;
- борг перевищив вартість активів боржника (майно, доходи, дебіторська заборгованість (борги інших осіб, що належать боржникові));
- наявність закінчених виконавчих проваджень, за якими таке рішення прийнято через відсутність у боржника майна, за рахунок якого можна було б стягнути борг.
При вирішенні питання про самостійному зверненні до суду із заявою про банкрутство принципово важливо врахувати одну обставину. Боржник не має права вибору конкретного арбітражного керуючого. Він може тільки вказати саморегульовану організацію (СРО), з числа учасників якої повинен бути вибраний і призначений керуючий. По суті, таке положення закону обмежує боржника в можливості взяти процедуру банкрутства під свій контроль за рахунок участі в справі спеціально підібраного керуючого. Щоб обійти це обмеження, застосовується схема, при якій за домовленістю з боржником до суду заяву подає лояльний кредитор. Цей учасник процесу має повної право представити свою кандидатуру арбітражного керуючого, а якщо кредитор діє за домовленістю з боржником - призначається керуючий, зручний для всіх сторін, але головне - для боржника.
Як працює ця схема:
- Визначається лояльний кредитор з числа декількох наявних або досягається домовленість з єдиним кредитором.
- Якщо у кредитора вже є рішення суду про визнання боргу та його стягнення, він просто готує заяву і формує загальний пакет документів для звернення до суду. Якщо рішення немає - воно виходить кредитором без створення боржником перешкод і зазвичай в прискореному порядку (борг «просужівается»). Аналогом судового рішення є встановлені законом процедури або факти визнання (підтвердження) боргу - кредитні договори, нотаріальні процедури, безумовно визнані вимоги. Це більш швидкі варіанти, але не завжди відповідні.
- На заяву кредитора боржник пише відгук. В даному випадку - визнаючи борг і неможливість погашення.
- Заява кредитора розглядається і приймається арбітражним судом, після чого призначається та чи інша процедура банкрутства.
Перевага рішення - в справі бере участь максимально лояльний арбітражний керуючий. За рахунок цього питання вирішуються оперативніше й ефективніше, операції і процеси - під повним контролем, висока ймовірність дачі згоди керуючого на угоди і фінансові операції, при початку ліквідаційної процедури - створюються умови продажу активів за найбільш високими цінами або оптимально швидко і вигідно. Є й багато інших переваг - вони проявляються індивідуально виходячи з обставин справи про банкрутство, що стоять завдань і цілей при проведенні процедур.
Вимоги до форми і змісту заяви боржника
Боржник готує заяву відповідно до ст.ст.37 і 213.4 Закону про банкрутство. Воно складається в письмовій формі і повинно містити:
- найменування суду;
- дані про заявника-боржника;
- суму всіх грошових вимог кредиторів в розмірі, який не заперечується, із зазначенням причин утворення заборгованості;
- суму заборгованості по обов'язковим платежам;
- суму заборгованості по відшкодуванню шкоди життю, здоров'ю, виплаті компенсацій;
- обгрунтування неможливості виконувати зобов'язання (причини прострочень, утворення заборгованості і т.п.);
- відомості про судові рішення, прийнятих по заборгованості боржника, позовних заявах, направлених до суду з аналогічного питання, а також виданих виконавчих та інших документах, на підставі яких вжито заходів забезпечення (обмеження) в зв'язку з боргами;
- відомості про активи боржника - майно, доходи, рахунках, дебіторської заборгованості і т.п .;
- найменування та адреса СРО, з числа учасників якої повинен бути призначений керівник;
- перелік документів-додатків.
Для спрощення завдання підготовки заяви про банкрутство можна скористатися типовими формами і адаптувати їх до своєї ситуації. також можна звернутися за юридичною допомогою . Юристи підготують заяву з урахуванням всіх індивідуальних аспектів, і спираючись не лише на законодавчих положеннях, а й сформованої судової практики. Це особливо важливо, щоб уникнути помилок, і домогтися того, щоб заява точно було прийнято, причому з першої спроби звернення.
До заяви слід додати:
- Документи по заборгованості - підтверджують її виникнення і нездатність громадянина погасити її.
- Виписку з ЕГРІП, яка засвідчить відсутність / наявність статусу ІП (документ повинен датуватися не пізніше 5 днів до дати подання заяви про банкрутство)
- Списки боржників і кредиторів за формою, затвердженою Наказом Мінекономрозвитку від 05.08.2015 N 530. Повинні бути вказані ПІБ кредиторів і боржників (найменування організації), їх адреси, суми заборгованостей. Грошові зобов'язання і обов'язкові платежі ІП (при наявності) відображаються в списках окремо.
- Опис майна боржника за формою, затвердженою тим же Наказом Мінекономрозвитку (найменування активів, місця знаходження / зберігання, в тому числі заставне майно із зазначенням заставодержателя, та інші дані).
- Копії документів про право власності на майно і про права на результати інтелектуальної діяльності.
- Копії документів по операціях з нерухомістю, цінними паперами, частками в статутному капіталі, транспортом, а також по інших об'єктах при ціні угоди понад 300 тис. Рублів.
- Виписка з реєстрів учасників (акціонерів), якщо заявник входить в їх число.
- Інформація про доходи і утримані податки за 3-річний період до дати подання заяви.
- Банківські довідки про рахунки, вклади, залишки на рахунках, а також довідки по операціях і про залишки електронних грошових коштів за 3-річний період до дати звернення до суду.
- Копії особистих документів. Їх повний перелік зазначено в ст.213.4 Закону про банкрутство.
- Всі інші документи, на які громадянин посилається в заяві.
При подачі заяви потрібно внести на депозит суду хоча б мінімально встановлену суму винагороди арбітражного керуючого - 25 тис. Рублів, а також заплатити держмито - 300 рублів. При неможливості виплачувати винагороду керуючому, необхідно представити в суд клопотання про розстрочення / відстрочення внесення на депозит суду цієї суми з зазначенням причини і підтвердженням її поважності.