В УГОРЩИНИ БУДЕ СВОЯ "СИЛІКОНОВА ДОЛИНА"

Президент Угорської академії наук професор Сильвестер Візі.

На заключне засідання учасників форуму запросили до угорського парламенту.

Ризик розвитку старечого недоумства різко зростає для людей старше 80 років.

<

>

- Пане президенте, Угорщина знаходиться напередодні вступу до Європейського союзу. Як, на вашу думку, вплине ця подія на розвиток угорської науки?

- Рік, що настав XXI століття характеризується ще більшим зближенням промисловості з наукою. З'являються нові наукомісткі технології, які швидко впроваджуються в практику. Перед колишніми соціалістичними країнами, в тому числі перед Угорщиною і Росією, стоїть спільне завдання - якомога швидше модернізувати економіку, довести промислові технології до сучасного рівня, щоб стати рівноцінними партнерами країн Європейського союзу. На жаль, в Угорщині на науково-технічні розробки зараз виділяється мало бюджетних коштів, суттєво менше, ніж в середньому по країнах Європейського союзу, де цей показник становить близько 2%. Тому ми розробляємо закон про інноваційні фонди, які будуть створюватися за рахунок коштів промислових підприємств. Наукові установи отримають кошти з цих фондів, в тому числі і в результаті відкритого конкурсу.

- Скільки наукових співробітників зараз в Угорщині?

- Науковою діяльністю займаються приблизно чотири людини на кожну тисячу працюючих. У розвинених країнах частка науковців становить в середньому 11 осіб на тисячу. Але що цікаво, в таких країнах, як Ірландія і Фінляндія, відносне число зайнятих в науковій галузі теж невелика, проте, як ми добре знаємо, ці країни успішно розвиваються. Тобто справа не тільки в кількості, але і в хорошій організації досліджень.

- Які наукові напрямки, на ваш погляд, найбільш перспективними?

- В Угорщині давно існує сильна наукова школа в медицині і фармацевтиці. Зараз університетські дослідження в цих областях підтримані нашими великими фармацевтичними підприємствами, насамперед компанією "Гедеон Ріхтер". Крім того, ми збираємося стимулювати розвиток генної інженерії, нанотехнологій, інформаційних технологій. У 35 кілометрах від Будапешта є невелике місто Жамбек, який ми плануємо перетворити в угорську "Силіконову долину". За підтримки держави там будуть створені інноваційний центр, технопарк і освітній комплекс. Кілька великих західних компаній вже дали свою згоду на участь в цьому проекті. Ми розраховуємо, що витрати виправдають себе досить швидко, як, наприклад, це сталося в Кембриджському комплексі в Великобританії, в створення якого було вкладено 150 мільйонів фунтів стерлінгів, і ці кошти окупилися за чотири роки. До речі, працювати в науковому центрі під Будапештом будуть не тільки угорські фахівці, а й вчені з сусідніх країн.

- Чи є спільні наукові проекти у Угорщини з Росією?

- Співпраця йде, хоча і не в такому обсязі, як двадцять років тому. Під час зустрічі з президентом Російської академії наук Ю. С. Осиповим ми обговорювали питання про розвиток наукових зв'язків. Зараз у нас є спільні проекти в галузі медицини та сільського господарства.

- Ви задоволені тим, як проходить форум?

- Дуже задоволений. Приїхали близько 400 учасників з 80 країн, серед яких відомі вчені, політики, журналісти, представники ЮНЕСКО, Ради Європи, директори великих промислових компаній.

- Столиця Угорщини вже вдруге за останні чотири роки приймає вчених і політиків з різних країн світу - ми знаємо, що в 1999 році в Будапешті відбулася Всесвітня конференція з питань науки, організована ЮНЕСКО. Ви маєте намір продовжувати цю традицію?

- Так, після успіху конференції 1999 року і величезного інтересу, який викликав проходить зараз Всесвітній науковий форум, ми виступили з ініціативою через два роки знову зібратися тут, в Будапешті, щоб обговорити найбільш важливі проблеми взаємовідносин науки і суспільства. Цю пропозицію підтримали президент і уряд Угорської Республіки та багатьох міжнародних організацій. Ми сподіваємося, що тепер зустрічі вчених, політиків, діячів культури та журналістів будуть проходити в Будапешті на регулярній основі, подібно економічних форумів у Давосі.

Від редакції журналу "Наука і життя" питання задавала Е. ЛОЗОВСЬКА.

Див. В номері на ту ж тему

Е. ЛОЗОВСЬКА - Наука і політика: місце зустрічі - Будапешт.