Олександр Бондар переїхав з Криму до Києва 19 березня 2014 року і до цих пір жодного разу не був удома. Весь цей час він зі своєю сім'єю, як і багато інших переселенці, змушений був винаймати квартиру. У якийсь момент Олександр зрозумів, що щомісячна оренда житла забирає надто багато коштів, і вирішив побудувати власний будинок.
"Довго думали, що краще: квартира або будинок. В результаті, зупинилися на ідеї з будинком. За ті гроші, що у нас були, ми могли собі дозволити або невелику однокімнатну квартиру в Києві, або будинок, де ми могли б комфортно жити всій сім'єю. Спочатку збирали гроші на покупку землі, потім - на сам будинок. Сподіваємося, що до зими вже вселимося в наше нове житло ", - говорить переселенець.
Але будинок Олександр вирішив будувати не простий, а з соломи. І фундамент вибрав не залізобетонний, а на гвинтових палях. За його словами, саме подібні технології забезпечують досить низьку вартість будинку, а також швидке будівництво та енергоефективність. В результаті повинен вийти двоповерховий будинок з ділянкою за ціною однокімнатної квартири в Києві - 20-25 тисяч доларів.
З чого все починалося
Все почалося з того, що кілька вимушено переміщених осіб з Донецька і Севастополя в грудні 2014 року створили ініціативну групу "Городок переселенців Мальовниче" і поставили собі за мету власними зусиллями побудувати для себе і своїх близьких котеджне містечко.
Для цього вони створили обслуговуючий кооператив "Городок переселенців Мальовниче", члени якого купили 4 гектара землі під забудову приватних будинків в селі Дмитрівка в Києво-Святошинському районі Київської області - в 6,5 км від столиці і 14 км від найближчої станції метро.
"Ми - вимушені переселенці з тимчасово окупованих територій України. Ми втратили свої будинки або можливість у них жити в зв'язку з окупацією. Але ми активні і свідомі громадяни, тому у нас є мета, сили і наснагу до неї йти. Ми хочемо побудувати котеджне містечко Мальовниче власними руками для себе і своїх близьких. ми намагаємося зробити світ навколо себе краще, тому для досягнення мети ми використовуємо новітні "зелені" технології. Енергозбереження, гармонія з природою і як можна більш екологічне будівництво і експл уатація будівель - наші путівники ", - розповідають переселенці, які реалізують даний проект. Це є їх своєрідною філософією.
В рамках цієї ініціативи було створено громадське об'єднання "Городок для переселенців", яке представляє інтереси майбутніх жителів поселення. За допомогою цієї громадської організації переселенці залучають до проекту зацікавлених людей і благодійну допомогу.
Що стосується фінансування проекту, то воно повністю лягає на переселенців. На жаль, ні державної допомоги, ні міжнародної підтримки, ні кредитів переселенцям не виділяють. Лише деякі міжнародні організації проявили зацікавленість даними проектів і на перших етапах допомогли переселенцям з організацією будівництва. В основному це була консультативна допомога.
За рахунок впровадження нових технологій і використання екологічних матеріалів планується побудувати 65 додому площею від 50 до 150 квадратних метрів до кінця 2016 року.
Але головною родзинкою майбутнього еко-містечка є будівництво 10 будинків з соломи.
Чому солома?
"Проходьте, оглядають, перед вами" Донецьк 2.0 "- місце, де незабаром виросте новий селище для переселенців з Донбасу і Криму", - говорить координатор програм енергоефективності Німецько-Українського Форуму Алекс Родіонов. Саме з його ініціативи десять сімей-переселенців вирішили побудувати свої будинки з соломи.
Навесні 2016 року група переселенців, які вже купили земельну ділянку, звернулися до нього з проханням посприяти в будівництві селища. У квітні Алекс приїхав до Києва і запропонував людям технологію каркасно-солом'яного домобудівництва.
"Звичайно, багато хто не розумів про що йдеться. Говорили, що це просто солом'яні, недовговічні будинку на курячих ніжках і так далі. Але з часом підйом тарифів на енергоносії, порівняно недорога вартість і короткі терміни будівництва переконали багатьох в тому, що будувати такі енергозберігаючі будинки доцільно ", - зазначає А.Родіонов.
Насправді технологія солом'яного домобудівництва відома вже давно і активно використовується в багатьох розвинених країнах світу. Сучасне будівництво подібних будинків почалося ще в кінці 19 століття в США (штат Небраска). З цього матеріалу будувалися не лише житлові будинки, а й магазини, школи. За сьогоднішній день Сполучені Штати вважаються світовим лідером з будівництва солом'яних будинків. У Європі лідером в цій сфері є Франція, що побудувала понад 1500 будівель. У Німеччині, Норвегії, Фінляндії та інших європейських країнах ця технологія також користується великим попитом завдяки головному властивості - енергоефективність.
"Я хочу показати всім людям, які зневірилися, що не потрібно опускати руки. Нашим завданням було показати всім, що в умовах страшного соціально-економічної кризи в Україні, де немає інвестицій та іпотеки, можливо створити невелике виробництво, використовуючи місцеві матеріали (пресовану солому , дерево і глину), можна створити прекрасні будинки, які вже давно функціонують у багатьох європейських країнах. і ми хочемо показати саме цю технологію. Будувати можна не тільки приватні будинки, а також дитячі садки, школи і так далі ", - говорить експери рт Алекс Родіонов.
Координатор програм енергоефективності Німецько-Українського Форуму Алекс Родіонов розповідає про переваги технології каркасно-солом'яного домобудівництва.
Він виділяє наступні переваги солом'яних будинків:
1. Енергоефективність. "Такі будинки приблизно в 3-4 рази менше втрачають тепла, ніж звичайні будинки в середньому по Україні. У нас планується 40-50 кіловат теплової енергії на 1 квадратний метр в рік, а в середньому по Україні ця цифра складає 250", - пояснює він.
2. Низька вартість. В середньому 1 солом'яний блок стоїть в 1000 разів дешевше цегли. За словами, Алекса, ціна готового будинку становить приблизно 150-200 доларів за 1 квадратний метр.
3. Швидкість будівництва. А.Родіонов переконує, що можна будувати 2 будинки в місяць.
4. Доступність матеріалів. Для будівництва будинків використовуються дерево, солома, глина, які доступні практично в будь-якій точці України.
Щоб почати будівництво таких будинків, в сусідньому селищі було організовано невелике виробництво з виготовлення дерев'яних конструкцій, з яких викладаються будинку. Там працюють як самі переселенці, так і учасники АТО. У роботу виробництва було інвестовано близько 10 тисяч доларів. Координацією цих робіт займався представник Німецько-Українського Форуму Алекс Родіонов.
"Переселенці самі фінансують будівництво будинків. Наша участь полягала у фінансуванні архітектурно-проектної документації. Ми найняли українських архітекторів, конструкторів, які перевели німецькі технології в українські реалії та норми. Всього з боку Німеччини ми вклали 10 тисяч доларів", - говорить він.
Як це відбувається?
Для будівництва будинків використовуються блоки з пресованої соломи. Зазвичай береться солома жита, льону або пшениці, можливо також використання сіна. Ці блоки щільно набиваються в дерев'яний каркас будинку, після чого покриваються зовні вапняним розчином, а всередині - глиною.
Фундамент в будівництві солом'яних будинків можна вибрати будь-який: від стрічкового із залізобетону до свайно-гвинтового. Алекс Родіонов запропонував переселенцям розглянути варіант останнього типу фундаменту, так як він найменш витратний і найбільш швидкий за термінами установки. На свайно-гвинтовий фундамент погодився тільки переселенець з Криму Олександр Бондар. Молодий чоловік не побоявся нової технології.
"Я вибрав фундамент на палях, тому що цей варіант набагато дешевше звичайного - майже в 2 рази. Виявилося, що такі технології активно використовуються не тільки в усьому світі, але і в західні регіонах України. Я вивчив цю технологію і зрозумів, що в ній немає нічого страшного ", - розповідає переселенець.
І фінальний етап - це проведення всіх комунікацій і обробка будинку. Середня ціна такого будинку становить 13-15 тисяч доларів без обробки і 20 тисяч - "під ключ".
Вид "зверху" еко-містечка Мальовниче.
Вид еко-містечка Мальовниче "зверху"
З якими проблемами стикаються переселенці
Але головна проблеми, з якою стикаються переселенці, це відсутність кредитів та інших державних програм для будівництва подібного житла. Деякі внутрішньо переміщені особи встигли купили землю в містечку Мальовниче, але у них немає великої суми грошей для подальшого будівництва.
Міністр соціальної політики Андрій Рева в інтерв'ю "Острову" розповів, що відсутність житла є основною причиною, яка жене внутрішньо переміщених осіб назад до окупованого Донбас .
"На жаль, міжнародні організації не хочуть допомагати в цьому питанні. Ми пояснювали, що більш доцільно виділити кошти для пільгового кредитування. Але їм простіше поставити, як в Африці, контейнерні коробки. А нам такий варіант вирішення проблем з переселенцями не потрібен. Люди не можуть постійно жити в таборах. Нам необхідно їх інтегрувати в суспільство. Зараз питанням житла для переселенців буде займатися міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб ", - прокоментував він проблему з ж ільем для переселенців.
Разом з цим в новоствореному міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб говорять, що поки жоден міжнародний донор поки не знає, як підійти до цієї проблеми.
"Донори не розуміють необхідності в наданні житла переселенцям. Вони кажуть, що коли-небудь Україна поверне контроль над непідконтрольною територією Донбасу і тоді у переселенця буде відразу два житла", - сказав глава міністерства Вадим Черниш в інтерв'ю "Острову" у серпні.
Останнім часом ведеться багато розмов навколо переговорів між Україною і Німеччиною про надання 52 мільйонів євро для забезпечення переселенців житлом. Мова йде про покупку житла за низькою ставкою або надання пільгової розстрочки. Алекс Родіонов розраховує, що ця програма реалізується, і проект з будівництва солом'яних будинків охопить всю Україну.
"Тут ми закладаємо модель будівництва житла, яку можна буде в майбутньому перенести на Донбас. Це дуже зручно для швидкого відновлення і зведення нового житла", - вважає Алекс Родіонов.
В іншому переселенці, які вирішили побудувати собі еко-будинку під Києвом, кажуть, що місцева влада йдуть їм на поступки і підтримують їх ініціативу. Ніякого опору не було і палиць в колеса ніхто не вставляв. Правда, в селі, де зводиться містечко, спочатку ходила чутка, що переселенцям безкоштовно виділили землю під будівництво будинків, але потім місцевим жителям пояснили, що всі ділянки були викуплені за ринковими цінами, і всі питання відпали.
Переселенці, які зважилися на експериментальне екологічне будівництво, сподіваються, що це не буде їх тимчасовим житлом. Використання нових технологій дозволило їм за відносно невеликі гроші знайти новий будинок. І не варто боятися - солом'яні будинки є довговічними і стійкими, і навіть в найсуворішу українську зиму в них буде тепло і затишно. На жаль, не всі переселенці можуть дозволити собі покупку такого житла. І цю проблему могло б вирішити пільгове кредитування, яке внутрішньо переміщені особи чекають вже дуже давно.
Владислав Булатчік, "ОстроВ"
* Проект здійснюється за фінансової підтримки Уряду Канади через Міністерство міжнародних справ Канади
Чому солома?
Як це відбувається?