Позика коштів, що потрібно знати

Кожен з нас потрапляв в ситуацію, коли близькі або просто знайомі люди просять в борг гроші. І звичайно, відмовити, мало хто може. Але на той момент ми не думаємо про наслідки, і про те, що незабаром, нам буде не просто повернути свої кошти назад. Тому краще знати, яким чином поводитися коли займаєте або вже зайняли кошти.

Боржник не повертає борг, що робити?

Якщо так сталося, що ви зайняли кошти, а через встановлений термін, наприклад в розписці, особа відмовляється повернути їх, радимо діяти наступним чином. Для початку спробуйте врегулювати всі в досудовому порядку. Для цього напишіть і відправте вимога боржника про повернення коштів. Ви на це маєте право, відповідно до ч. 1 ст. 1046 цивільного кодексу

(Далі - ЦК України), де чітко визначено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), яку займав у нього, згідно з договором і в установлений строк. Якщо ж терміну в договорі (розписці) не вказано, то відповідно до абзацу другого ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це. Тобто, ви прямо в цій розписці вказуєте, всю мета своєї вимоги, спираючись на раніше укладений договір і обов'язково вказуйте вищенаведені норми і термін в 30 днів.

Якщо ваше вимога не буде виконана, то ви можете звертатися до суду з відповідною позовною заявою. Хоча, підкреслюємо, що в цивільному процесі не має такого поняття, як досудове врегулювання спору, і ви зовсім не зобов'язані писати будь-які вимоги, а можете відразу звертатися до суду. Просто річ цілком очевидна, що спробувати вирішити спір без суду, буде для вас можливістю уникнути судової «тяганини».

Боржник юридично не має коштів ні майна, як діяти?

Також, досить часто виявляється, що у боржника немає коштів, а все майно він переписав на рідних або близьких. В такому випадку буде набагато складніше повернути кошти, але це цілком реально. Є два варіанта:

По-перше, можна звернутися в суд про визнання договорів, угод передачі нерухомості недійсними на підставі ст. 234 ГК України, де в ч. 1 зазначено: "фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином". Тобто вам потрібно просити суд визнати угоди передачі майна фіктивними. Адже це робилося для того, щоб не повертати гроші.

По-друге, можна звернутися в міліцію, подавши заяву про шахрайство. Слід сказати, що сьогодні нерідкі випадки, коли за фактом неповернення коштів, переданих за договором позики, відкривається кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України - шахрайство.

Взагалі, шахрайство має два види: обман і зловживання довірою. Ось саме шахрайство за допомогою зловживання довірою і є поширеною ситуацією при не поверненні боргу за договором позики. Тому, якщо ви бачите, що зайнявши кошти особі, вона їх не збирається повертати, а й говорить, що ви не маєте права нічого вимагати, і ви розумієте, що просто довірилися особі, використовувала вас, то в такому випадку звертайтеся в міліцію з відповідною заявою. Це, до речі, навіть без доведення справи до суду, може вплинути на людину-боржника, налякає його, і ви отримаєте свої гроші.

Чи є розписка підтверджуючим документом для правоохоронних органів і суду?

Часто можна почути, що розписка не є документом який щось підтверджує, і люди, які займали кошти під розписку, не поспішають повертати борг. Хочеться в такій ситуації, звернути увагу на ч. 2 ст. 1046 ЦК України, де чітко і зрозуміло зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена ​​розписка позичальника.

Звичайно, була практика, коли суд без договору позики не брав до уваги розписку, і у позичальника виникали проблеми. Незважаючи на те, в 2013 році, Верховний Суд України, розглядаючи справу про стягнення боргу за кредитом, визначив: розписка є документом, що підтверджує укладення договору позики та засвідчує отримання боржником від кредитора грошової суми. Але розписка повинна мати обов'язкові реквізити, і бути написана власноруч боржником, при свідках, тощо.

Реквізити розписки, які є обов'язковими

Щоб розписка повинна дійсно юридичну силу, в ній повинно бути відображено наступне:

- прізвище, ім'я, по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання, ідентифікаційний код (ІПН);

- прізвище, ім'я, по батькові кредитора, його паспортні дані та місце проживання;

- сума боргу числом і прописом;

- зобов'язання повернути кошти до конкретної дати;

- підпис свідків;

- дата і місце складання розписки.

Як варіант можливо укласти договір позики і засвідчити його нотаріально, сплативши при цьому державне мито і за нотаріальні послуги.

Нотаріальне посвідчення договору позики, обов'язково чи ні?

Щоб договір позики мав юридичну силу і був складено правильно, треба дотримуватися форми даного договору. Так як ч. 1 ст. 1047 ЦК України закріплює наступне: "договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір оплати праці громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми". Тобто, як відомо, один неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн., То сума 170 грн. і більше така, при якій необхідний письмовий договір позики.

Щодо нотаріального посвідчення договору позики в ЦК України не встановлено, не написано, що потрібно обов'язково. Але вам необхідно знати, що можуть виникати ситуації, коли ви уклавши договір позики не можете повернути гроші, так як виявляється, що боржник перебуває на обліку недієздатних і відповідно не може укладати подібні договори. Нотаріус, завіряючи даний договір позики, обов'язково перевірить, чи є конкретна особа дієздатним, і таким чином убезпечить вас від втрати своїх грошей. Тому ви можете самі вирішувати, завіряти такий договір у нотаріуса чи ні, дивлячись яку суму ви займаєте.

Нарахування штрафних санкцій за несвоєчасно виконання зобов'язання

Ще хочеться вам нагадати, що позика - це зобов'язання, а відповідно за невиконання його в термін, ви маєте право нараховувати штрафні санкції на боржника. Так, ч. 2 ст. 625 ГК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. А також, можна застосувати і ч. 3 ст. 549 ЦК України, де йдеться про пеню, яка є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тому потрапивши в таку ситуацію, не соромтеся і вимагайте не тільки повернення суми, яку займали, але і враховуйте встановлений індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми та пеню.

Отже, щоб вам не потрапити в біду з позикою коштів, потрібно знати і дотримуватися наступне:

- краще, все ж, укладати договір позики, а не саму розписку;

- перевіряйте особа, якій мають намір позичити кошти (особливо велику суму), щодо того, чи є вона дієздатною, чи має вона майно, зареєстроване на неї;

- обов'язково вказуйте термін повернення коштів в договорі позики або в розписці, що дозволить вам нараховувати штрафні санкції, в разі чого;

- можете, для ще більшого забезпечення безпеки, засвідчувати договір позики у нотаріуса.

І нарешті, ніколи не буде зайвим звернутися до адвокату , Адже він зможе вас проконсультувати саме по вашій конкретній ситуації і допомогти повернути позикові кошти швидко і в повному розмірі, враховуючи штрафні санкції.

Схожі статті та практика: