Північні очисні споруди Владивостока вже третій місяць працюють в тестовому режимі. Зараз на них надходить 12 тисяч кубометрів стічних вод на добу. Це перші очисні в Росії, запущені в тестовому режимі в зимовий період. У повну силу вони почнуть працювати ближче до літа. В добу північні очисні споруди зможуть пропускати до 50 тисяч кубометрів стічних вод.
Загальна потужність всіх очисних Владивостока: північних, центральних і південних - становить 370 тисяч кубометрів стічних вод на добу при подачі до Владивостока 300 тисяч кубометрів. Для порівняння - старі очисні могли «осилити» лише 19 тисяч кубометрів води.
Центральні очисні були запущені у вересні 2011 року, в даний час вони приймають 45 тисяч кубометрів стічних вод на добу. До травня, як тільки потеплішає, вони будуть приймати 95-100 тисяч, а проектна потужність цих очисних розрахована на 160 тисяч кубометрів.
Південні очисні споруди також готові до прийому стічних вод. У березні-квітні розпочнеться будівництво колекторів і насосних станцій, а ближче до листопада їх планують запустити в тестовому режимі.
Комплексне рішення роками накопичених проблем в галузі водопостачання та водовідведення почалося у Владивостоці в 2011 році.
По сусідству з новими очисними в районі Де-Фріза розташовані старі. Сьогодні на них подається лише 2 тисячі кубометрів стічних вод при пропускній здатності 17 тисяч. Однак вони вже давно виробили свій ресурс: застосовувана тут технологія очищення 1982 року давно застаріла.
В рамках реконструкції очисних споруд Північного планувального району було прокладено новий трубопровід. Він виконаний з високоміцного чавуну, зовні має полімерну ізоляцію, а зсередини - цементно-піщане покриття що робить трубу несхильною корозії навіть в морській воді. Термін служби таких труб - більше 50 років.
Це гарантує надійність споруди та його безпеку для навколишнього середовища. Крім того, на відміну від старого дюкера, покладеного прямо на морське дно, новий укладається в траншею глибиною 3 м, а щоб виключити спливання, надійно фіксується бетонними вантажем.
- Ми перебуваємо зараз у «голові» очисних споруд: приймальня камера, пісколовки. Спочатку пісок осідає вниз і подається в накопичувач. Тут він зневоднюється і знезаражується, після чого його можна використовувати в будівництві, а також для підсипання доріг, - розповів заступник головного інженера КГУП «Приморський водоканал» Анатолій Самородов.
З «голови» вода надходить в «легкі» очисних споруд. Тут встановлена повітродувна станція, яка подає кисень для підтримання окислювально-відновних процесів і життєдіяльності мікроорганізмів.
- Тут починається очищення мікроорганізмами - біологічна очистка. Вода тут знаходиться близько 8 годин, після чого її подають на випуск. Очищена вода надходить у вторинні відстійники. У них йде відділення біомаси, яка осідає вниз, а чиста вода переливається в лотки і йде далі. Біомаса - як ми її називаємо, активний мул - знову системою насосних станцій подається в «голову». Після очищення вода надходить на піщані фільтри і там доочищается від піску до рівня 3 мг на літр. Для порівняння, в питній воді цей показник становить 1 мг на літр. Після цього воду ми знезаражуємо ультрафіолетом, - зазначив Анатолій Самородов.
За його словами, робота північних очисних споруд задається програмою, тобто весь процес очищення здійснюється в автоматичному режимі ( телеінспекція каналізації ), А всі показники виводяться на диспетчерський пульт.