Не так давно патріарх жанру Пучков-Гоблін , Засукавши рукава, взявся, нарешті, реалізовувати зарослий мохом і павутинням смішний переклад першого «Хоббіта» під назвою «Хобот: Раптова ходка взад-назад». Проект, як відомо, виходить по частинах в обмін на фінансові вкидання від глядачів. Перша частина вийшла давненько, а днями вийшла друга. Була створена роздача на рутрекере, і в ній стався нехілий срач між двома угрупованнями коментаторів. Одну угруповання - більш численну - становили глядачі, розчаровані «Хоботом», мовляв, слабкий переклад, мовляв, не годиться «Володаря кілець» і в підметки, Гоблін вже не торт і т.д. Друга угруповання люто захищала Гобліна - друге було на порядок менше, ніж перше, зате вони були в смугастих футболках, з червоними прапорами і до зубів озброєні тупічковой термінологією: називали перших малолітніми долбо * бами та іншими науковими опер-термінами, а сенс їх повідомлень зводився до «вам не дано зрозуміти високий сенс буття і тонкого гумору, яким« Хобот »напханий під зав'язку, навіть не критикуйте його, нас це турбує». Загалом, дві сторони щедро кидали свої думки на загальний вентилятор, абсолютно загадив тему роздачі, поки не прийшов модератор, який зніс все думки дочиста, не розбираючись. Серед безлічі взаімооскорбітельних комментов виявився знесений і відгук одного з провідних критиків жанру смішного перекладу - некроманта . На даний момент Некроманта, мабуть, можна назвати самим незалежним критиком жанру - на опер ру він підлабузництвом не займається, а з Альянсу він пішов, грюкнувши дверима, припинивши практично всі контакти з колегами. Але з жанр не пішов, і до цього продовжує строчити на рутрекере рецензії до смішним перекладам. Такий собі авторитарний, але авторитетний самотній вовк. Пропонуємо ознайомитися з його відкликанням, написаним до першої частини гоблинский «Хобота» (відгук, на щастя, вдалося врятувати до тотального модераторського екстермінатуса).
відгук некроманта
Як любитель класичного творчості Дмитра Юрійовича Пучкова (ВК, Шматріца, Буря в склянці, і т.д., включаючи «правильні» переклади) я теж не міг пройти повз цієї теми і уривка нового смішного перекладу. Було очікувано, але засмучує те, що ця тема миттєво перетворилася з чергове поле битви фанатів і ненависників товариша Гобліна. І мій пост безсумнівно загубиться серед тонн викриттів, матюків і троллінгу від прихильників того чи іншого табору, так само як і від просто зайшли поприколюватися над тими і іншими.
Однак, як людина не належить ні до однієї з перерахованих вище груп, але є любителем жанру смішних і альтернативних перекладів, дозволю собі висловити неупереджену думку. До речі, цілком можливо, що термін «альтернативні переклади» багатьом учасникам даної дискусії ніхто не знає, або вважається у них лише синонімом слова «смішні», але таки піджанр, коли на основі чужого відеоряду створюється власна історія без пародійних і взагалі гумористичних цілей, також має місце і право існувати вже кілька років. Але зараз не про це.
В першу чергу, незрозуміло обговорення власне особистості Д.Ю., що викликає тут основні «баталії», і його особистого життя. Але, така вже людська психологія - людям властиво обговорювати знаменитостей і їх «брудну білизну». Просто для цього є відповідні місця, а не трекер, де викладається кінцеве творчість. Тому сподіваюся на появу модераторів, які просто видалять всі, що не відноситься власне до обговорення перекладу. На закінчення ж цього вступу хочу сказати наступне: творчість, як правило, не залежить від особистості автора. Геніальна картина, написана рукою художника, у вільний час душить кошенят або Піна інвалідів, не стане від цього менш геніальної. Так само як і не стане геніальним твір графомана, яка здатна зв'язати двох слів, але зате все життя безкорисливо рятує людей і допомагає сиротам.
Тому давайте все-таки повернемося до власне творчості.
Не секрет, що Д.Ю. Пучков не є родоначальником жанру. Жанр смішних перекладів, як і майже всі новаторське творчість, на жаль, народився все в тих же Сніп, причому ще в далеких 60-х, і зробив це відомий Вуді Аллен у своїй картині «Як справи, Тигрова Лілія?». Чи не був товариш Гоблін (або горезвісний Сидор Лютий) і родоначальником «російського варіанта» смішний озвучення. Тим, хто сумнівається раджу пошукати таку роботу як «Робін Гуд: Принц Лохов», наприклад, яка вийшла помітно раніше альфа-версії «Братва і Кільця» і до студії «Божа Іскра» не мала ні найменшого відношення.
Однак, давайте будемо відвертими самі з собою - саме Гоблін зробив цей жанр популярним серед російськомовних глядачів. Перераховані вище приклади попередників цікаві лише з точки зору історичної справедливості, оскільки були відомі лише вузькому колу людей. І не так уже й важливо, скільки в цьому було особистої заслуги Дмитра Юрійовича Пучкова. Головне, що про жанр «смішних перекладів» заговорили багато. Спочатку в інтернет колах, потім і в інших ЗМІ. Ці переклади багато років навіть називали «гоблинский», що викликало певне роздратування і навіть ненависть до «тата Гоблін» у деяких послідовників і наслідувачів. Але знову ж таки будемо чесними: перше покоління послідовників надихалися саме роботами «Божої Іскри» або «Опер.ру», а не тими самими попередниками або власної взятої зі стелі ідеєю.
Але часи змінюються, це неминуче. Жанр, який Д.Ю. і компанія популяризували і, можливо навіть, не відносилися до нього як з чогось серйозного, зажив своїм життям. І коли Гоблін «награвся», попутно обізвавши послідовників і наслідувачів «малолітніми долбо * бами», жанр продовжив жити і без нього. І як все, що активно створюється і знаходить свого глядача, жанр цей розвивався і еволюціонував. Перше покоління послідовників вже й саме «награлися» (Держиморда, Труднощі Перекладу, Ахтунг і десятки менш відомих), від нього збереглися одиниці. А жанр продовжує жити, залучаючи нових авторів, частина з яких не знає навіть, хто такий взагалі цей Гоблін, що він переклав і зробив для нього. Вони надихаються роботами і наслідують зовсім не йому, а авторам першої (Гонфільм, Мегабобер) або навіть другий (Дебохподаст, Дез Маск, Проект Відплати і т.д.) хвилі студій смішних перекладів. Сам жанр також видозмінився і роздрібнився на безліч піджанрів і стилів. Удосконалювалися технічні можливості, удосконалювалися навички перекладачів. З'являлися і зникали таланти і нездари. І те, що було приголомшливою новизною і якістю 15 років тому, зараз вже просто нетлінна класика. Яку дивишся із задоволенням, як старі радянські комедії або фільми з Чарлі Чапліном, але чітко розумієш, наскільки це старо і несучасно. Хоча для когось такі фільми назавжди залишаться еталоном, а все нове буде «убогою підробкою», бо їх серце (навіть не розум) залишилося в ті часи.
І ось, як грім серед ясного неба нам анонсують вихід нового смішного перекладу від того самого людини! І не важливо, що змусило його повернутися до цього, як і ким саме готується і проводиться проект. Головне - прийшов привіт з минулого, той самий Гоблін, той самий голос, та сама «всесвіт» Сумкіна. І сколихнулося в душі все забуте, і защеміло серце від ностальгії. Біжимо і качаємо, і дивимося негайно!
Але ... щось не так воно все ... І уривок короткий, і гумор не той, і в сюжеті помилки і невідповідності, і голос уже якось не так звучить. Начебто і гумор фірмовий, і Пучков все той же ... так що ж не так-то, товариші ?! У чому підступ-то, що ж змінилося ?!
Змінилося все. Змінився і еволюціонував жанр, змінився час і країни, в яких ми живемо, змінився гумор, змінилася мода і тренди, змінилися технічні й стилістичні прийоми. А головне - змінилися ми з вами. Чи не виросли, чи не порозумнішали (або подурнішали) - просто змінилися разом з усім світом. І ті, кому є з чим порівнювати розуміють: хороший же переклад, але в порівнянні з нинішніми топовими студіями - низькоякісна і жахливо несучасна виріб. Кому порівнювати ні з чим - просто не задоволені, не дотягує, мовляв, до класичної трилогії ВК. А адже дотягує! Цілком. І ті, чиє серце залишилося в ті часи, ті сміються щиро. Чи не з жалю до своїх витраченим грошам і не з відданості до кумира. Їм дійсно сподобалося. Просто таких людей вже трохи. А решта незадоволені. Причому багато хто з них навіть є шанувальниками «раннього» Гобліна і щиро чекали «повернення легенди». І через це ось ми і бачимо тут ці 10 сторінок поливання один одного і самого Д.Ю. тоннами бруду. Хоча було б куди чесніше визнати одну просту річ: НЕ ТРЕБА воскрешає МИНУЛЕ. Інакше виходить «Кавказька Полонянка 2», «Предстояння» і ... «Хобот». У кожного з яких є і будуть свої шанувальники, які вважають повернення, переосмислення, рімейки і просто нові роботи старих авторів настільки ж шедевральними, як і класичні твори. Не треба з ними сперечатися і намагатися на щось там «відкрити очі» або нав'язати свою думку. Кожному своє…
Ну, а хто не подужав «многа букаф», а також для модераторів, якщо вони побажають знести все вищенаписане як оффтоп: переклад цілком сподобався, я не проти побачити весь фільм, якщо він коли-небудь вийде. Посміхнутися де буде чого, запам'ятати пару хороших жартів, похитати головою на заїжджені баяни і забути. Як десятки інших перекладів на один раз. Тому що це не «Братва і Кільце», тому що зараз 2015 ий рік і тому, що «Космічних Хуліганів» від Гонфільм або «За Воротами» від Дебохподаст я зараз чекаю набагато більше.
Ак що ж не так-то, товариші ?У чому підступ-то, що ж змінилося ?