
  Історія ринку цінних паперів нараховує кілька століть.  Його виникнення часто пов'язують зі створенням в XV-XVI століттях ринку державних цінних паперів.  У цей період держави для залучення додаткових грошових коштів, необхідних для покриття дефіциту грошових коштів на державні потреби, стали випускати і розміщувати цінні папери як всередині країни, так і за кордоном.  Наприклад, в 1556 році виникла біржа в Антверпені, на якій здійснювалися операції з розміщення державних цінних паперів.  На початку XVI ст.  еволюція торгових операцій привела до виникнення фондових бірж.  Перші недержавні цінні папери у вигляді акцій з'явилися в XVII столітті на Амстердамської біржі.  Початок торгівлі акціями на біржі поклала Ост-Індська торгова компанія, яка оголосила про підписку на участь в прибутках компанії.  Ост-Індської компанії було передано право торгівлі в Індії, а також всі права, якими володіла в Індії Нідерландська республіка.  Це викликало загальний інтерес до паперів компанії, і Амстердамська біржа стала центральним ринком акцій Ост-Індської компанії.  На біржі в Амстердамі практикувалися угоди з цінними паперами не тільки за готівковий розрахунок, а й термінові угоди, що послужило формуванню спекулятивного біржового ринку.  Одночасно з біржами в Бельгії і Нідерландах виникає ринок цінних паперів в інших європейських державах.  Перша американська фондова біржа виникла в 1791 році у Філадельфії, а в 1792 році в результаті угоди, підписаної 24 нью-йоркськими брокерами, з'явилася Нью-Йоркська біржа.В розвитку біржової торгівлі цінними паперами спостерігалися однакові тенденції, характерні для більшості розвинених країн.  Спочатку на біржі торгували в основному облігаціями, які випускалися урядом, муніципалітетами, залізничними компаніями, а частка акцій була невелика.  Однак в кінці XIX століття з розвитком акціонерної форми власності акції стали переважним видом цінних паперів на біржах.  У XX столітті фондовий ринок продовжував розвиватися не тільки кількісно, але і якісно, завдяки появі нових технологій.  Для другої половини XX століття характерно впровадження комп'ютерних технологій, в результаті чого торгівля ставала автоматизованої та доступної з будь-якої точки світу.
  Ост-Індської компанії було передано право торгівлі в Індії, а також всі права, якими володіла в Індії Нідерландська республіка.  Це викликало загальний інтерес до паперів компанії, і Амстердамська біржа стала центральним ринком акцій Ост-Індської компанії.  На біржі в Амстердамі практикувалися угоди з цінними паперами не тільки за готівковий розрахунок, а й термінові угоди, що послужило формуванню спекулятивного біржового ринку.  Одночасно з біржами в Бельгії і Нідерландах виникає ринок цінних паперів в інших європейських державах.  Перша американська фондова біржа виникла в 1791 році у Філадельфії, а в 1792 році в результаті угоди, підписаної 24 нью-йоркськими брокерами, з'явилася Нью-Йоркська біржа.В розвитку біржової торгівлі цінними паперами спостерігалися однакові тенденції, характерні для більшості розвинених країн.  Спочатку на біржі торгували в основному облігаціями, які випускалися урядом, муніципалітетами, залізничними компаніями, а частка акцій була невелика.  Однак в кінці XIX століття з розвитком акціонерної форми власності акції стали переважним видом цінних паперів на біржах.  У XX столітті фондовий ринок продовжував розвиватися не тільки кількісно, але і якісно, завдяки появі нових технологій.  Для другої половини XX століття характерно впровадження комп'ютерних технологій, в результаті чого торгівля ставала автоматизованої та доступної з будь-якої точки світу. 
  Сучасна біржа має в своєму складі: 
  1) Організації Торгівлі систему, де накопичуються заявки на покупку і продаж, відбувається їх «спаровування» в разі збігу ціни, тобто  реєстрації угод з різними інструментами і записами в відповідні регістри обліку.  Заявки на торги подаються через спеціальні програми (торгові термінали), вступаючи туди за закритими електронних систем зв'язку, а не методом вигуку, як було раніше. 
  2) Розрахункову (клірингову) палату, яка веде облік грошових коштів учасників торгів, здійснює поставку грошей по кожній угоді продавцям паперів і списує грошові кошти з рахунків покупців, здійснює зовнішні і внутрішні грошові пересування. 
  3) Депозитарний центр, які аналогічно розрахунковій палаті веде облік цінних паперів учасників торгів, здійснює поставку паперів на рахунок покупців, списує паперу з рахунків продавців, здійснює кліринг цінних паперів за результатами торгів в уповноважених депозитаріях. 
  Зараз практичний в кожній країні, існують національні фондові біржі де торгуються акції найбільших акціонерних товариств країни.  Детальніше про найбільших біржах світу в циклі статей «Світові біржі». 
 
									 
											 
											
											 
											 
											