Дебет-Кредит № 41 (9.10.2006)
Суть справи :: Бухгалтерський облік
Увага! архівна публікація
Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.
Як показує практика, більшість торгових підприємств створені у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. Згідно ст. 140 ЦКУ товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого розділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Іноді засновники (учасники) не мають можливості внести або з інших причин не вносять свій внесок до статутного капіталу повністю, що в результаті сильно ускладнює життя суспільства з обмеженою відповідальністю. Наприклад, до повної сплати учасниками своїх внесків суспільство не може збільшити свій статутний фонд, а при перевірці Due Diligence це може послужити сигналом потенційному покупцеві про можливі ризики з боку учасників (можливі судові позови і т.п.). Отже, що робити суспільству в таких випадках?
Для початку визначимо, до якого виду заборгованості відноситься заборгованість власника (учасника) за внеском до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю (див. Рис. 1).
Згідно П (С) БО 10, дебіторська заборгованість - сума заборгованості юридичних і фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству на певну дату певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.
П (С) БО 10 розділяє дебіторську заборгованість на два основних види - довгострокову і поточну.
Кредиторська заборгованість - це протилежний дебіторської вид заборгованості.
З огляду на це, під кредиторською заборгованістю можна розуміти суму заборгованості підприємства на певну дату юридичним і фізичним особам певних сум грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів, що виникла внаслідок минулих подій. Вона також поділяється на довгострокову і поточну заборгованість.
Що стосується заборгованості власника (учасника) за внеском до статутного капіталу, то вона для товариства з обмеженою відповідальністю має ознаки дебіторської заборгованості, але такою не є, оскільки внесок до статутного капіталу як зобов'язання інвестора виникає в силу адміністративного акта, яким є статут.
Згідно ст. 143 ЦКУ, установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Таким чином, статут підприємства - основний документ, на основі якого діє підприємство. Статут затверджується власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до законом1. Саме суспільство з обмеженою відповідальністю як юридична особа не приймає участі в утвердженні свого статуту, отже, у нього не може виникнути право вимоги до інвестора виконати своє зобов'язання по внеску в статутний фонд товариства.
Таким чином, заборгованість власника (учасника) за внеском до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю не є дебіторською заборгованістю, а може розцінюватися як інший вид заборгованості.
У зв'язку з цим виникає чимало питань, коли суспільство зобов'язане, а коли має право зменшити розмір статутного капіталу.
Згідно ч. 3 ст. 144 ЦКУ, до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше 50% суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.
Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суми своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.
Розглянемо інший випадок. Товариство з обмеженою відповідальністю заявило і зареєструвало зміни до статуту щодо збільшення статутного капіталу. Після державної реєстрації цих змін один з учасників відмовляється вносити свою частку додаткового вкладу. Чи може суспільство зменшити статутний капітал на суму не внесеного одним з учасників вкладу?
У разі якщо в статутних документах товариства з обмеженою відповідальністю не вказано особливий порядок регулювання цієї ситуації, то керуватися в даному випадку необхідно спільними правилами, встановленими ЦКУ, Законом України «Про господарські товариства», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ».
Згідно ч. 2 ст. 144 ЦКУ, не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 140 ЦКУ, учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями в межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.
Таким чином, в разі відмови одним з учасників від внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю чинне законодавство не встановлює обов'язкової вимоги щодо зменшення заявленого статутного капіталу на відповідну суму. Проте, і звільнити учасника від зобов'язання здійснення ним внеску в статутний капітал інші учасники не можуть.
У такому випадку можливі два варіанти:
1) статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю не змінюється (відповідне рішення щодо зміни учасниками не береться);
2) загальні збори учасників приймають рішення про зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю на відповідну суму.
Заборгованість учасників по внеску в статутний фонд враховується в бухгалтерському обліку товариства з обмеженою відповідальністю в складі дебетового сальдо по рахунку 46 «Неоплачений капітал» (стор. 360 пасиву балансу).
Наявність заборгованості учасників товариства з обмеженою відповідальністю за внесками до статутного капіталу до податкових наслідків не призводить.
Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЦКУ внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.
Згідно ч. 5 ст. 144 ЦКУ зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом1, всіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 16 Закону України «Про господарські товариства» товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного фонду.
Зменшення статутного фонду при наявності заперечень кредиторів товариства не допускається.
Зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру.
Рішення товариства про зміну розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цієї зміни до державного реєстру.
Інформація про зменшення статутного фонду юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Повідомлення про зменшення статутного фонду юридичної особи повинно містити відомості про:
- найменування юридичної особи;
- ідентифікаційний код юридичної особи;
- місцезнаходження юридичної особи;
- розмірі, на який зменшено статутний фонд, а також розмір статутного фонду після зменшення;
- місце та дату проведення державної реєстрації змін до установчих документів, зокрема щодо зменшення статутного фонду юридичної особи.
У разі якщо загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю прийме рішення про зменшення статутного капіталу товариства і суспільство виконає всю встановлену процедуру для реєстрації цього рішення, то єдиною перешкодою для зменшення розміру заявленої суми статутного капіталу можуть стати тільки заяви кредиторів.
Таблиця 1
Відображення в обліку збільшення статутного капіталу ТОВОпераціяДебетКредитСума, грнВідображено суму статутного капіталу на стадії створення ТОВ 46 40 50000 Відображено внесення внесків засновників (учасників) 10, 11, 12, 15, 28 і т.д. 46 50000 Збільшення розміру статутного капіталу 46 40 70000 Відображено внесення внесків засновників (учасників) 10, 11, 12, 15, 28 і т.д. 46 60000 * * У нашому прикладі заборгованість одного із засновників (учасників) товариства за внеском до статутного капіталу становить 10000 грн.
1 Див. Відповідні норми ЦКУ, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
1 ст. 57 Господарського кодексу України.
В'ячеслав ВАРЕНЯ, аудитор
Що нового
Життя :: Бухгалтерський облік
Тематичний посторінковий перелік публікацій випусків поліграфічного видання бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит" (розділ "Що нового") "за 3-й квартал 2006-го року (№27 ... №39)
Питання обліку запасів
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З початку 2015 року сума податку на прибуток визначається на підставі даних
бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим податківці отримали право перевіряти
правильність ведення бухобліку, правильність і повноту визначення доходів,
витрат і фінансовог ...
Продаж автомобіля фізособі
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль -
основний засіб - фізособі. Але в зв'язку з нею у бухгалтерів виникає
безліч питань, особливо в світлі постійно мінливого законодавства.
Відповіді на багато з таких в ...
Чи може суспільство зменшити статутний капітал на суму не внесеного одним з учасників вкладу?