Будинок з мезоніном або квартира з магазином?

Фото з сайту instell.com.ua

Набридло залежати від примх жековськіх майстрів. Замучили сусіди з їх безперервним глобальним ремонтом. Накопичилася втома від дитячих колясок і велосипедів, які потрібно витягати на своєму горбу по вузьких драбинках хрущовки. Дратує постійно дорожчає платна автостоянка, де насправді ніхто не несе відповідальності за збереження твого авто ...

Виїхати жити за місто? Начебто вихід. Але і у цього рішення є маса недоліків: як позбутися обслуговування лікарів районної поліклініки, за місто поїде не всяка «швидка», всім членам сім'ї необхідний свій транспорт: крім роботи, потрібно возити дитину в школу, на гуртки і секції. У цьому сенсі, мабуть, найбільше пощастило жителям приватних будинків в місті.

А чи пощастило, задумалися ми в редакції. Адже скільки пишуть про проблеми з каналізацією в приватному секторі столиці. А вивезення сміття? А чи ходять в приватні двори лікарі і листоноші? Приїжджають туди в разі необхідності пожежні?

Щоб зробити висновок про те, чи подобається городянам жити в приватному секторі, дізнатися про всі плюси і мінуси такого способу життя, ми вирішили розпитати самих киян.

Міла Верес живе на лівобережному масиві ДВРЗ (в Дарницькому районі Києва). Кілька років тому вони з мамою продали свою квартиру, щоб придбати половину приватного будинку в місті. За цей час дівчина зуміла добудувати другий поверх, де планує обладнати свою спальню, гардеробну і робочий кабінет.

У мініатюрному дворику - акуратні доріжки, викладені плиткою, кілька кущів, квіткові клумби і навіть грядка з полуницею. Двір - спільний з сусідами, в центрі - велика лава-гойдалка під навісом.

- Мила, а як у вас складаються стосунки з сусідами?

- Відносини у нас прекрасні, майже родинні, - сміється дівчина. - Я допомагаю няньчити младшенького, пояснюю математику старшому. Сусід виконує всю чоловічу роботу по двору, підремонтувати засувку на воротах, вимостити доріжки, гойдалки - теж його рук справа. Пікніки частенько влаштовуємо прямо у дворі на всіх.

- Значить, життя в приватному будинку - це суцільна ідилія? Ніяких розчарувань від зміни міської квартири на будинок ти не зазнала?

- Перше відкриття, яке ти робиш, ставши домовласницею, приголомшує: тобі ніхто нічого не винен. За свій будинок ти повністю відповідаєш сам! Ти не зможеш нарікати на ЖЕК за те, що у тебе дах протікає або паркан валиться. Ремонт приватного будинку - процес практично нескінченний. Причому якщо ти не в змозі виконувати ці роботи своїми руками, будь готовий, що платити доведеться за все. Навіть для перевірки даху перед початком осені ми запрошуємо фахівців.

- Відповідально.

- Та вже, якщо вчасно не подбати про справність газової колонки, ризикуєш взимку залишитися без води і опалення. Зате ми не платимо за гарячу воду, як мешканці квартир. Оплачуємо тільки використану холодну, газ і електрику.

Не потрібно мені платити і за експлуатацію ліфта, прибирання прибудинкової території, - сміється Міла. - При цьому гаряча вода є у нас завжди, ми не залежимо від випробувань тепломереж, від планових ремонтних робіт та інших примх комунальників. Та й опаленням можна керувати - ти регуліруешь його під свої потреби. До речі, в дощову погоду практично всі власники будинків змушені включати опалення - будинок потребує обов'язкового «просушування»: в приміщенні стає дуже сиро.

- А як у вас організовані прибирання вулиць, вивезення сміття?

- Сміття ми виносимо в загальні контейнери, оплачуємо його вивезення приватної організації. Двірники прибирають тільки біля контейнерів. Чистота вулиці перед твоїм будинком - це твоя особиста зона відповідальності.

- Які ще проблеми можеш згадати?

- О, є ще одна досить серйозна проблема для мешканців приватного сектора: якщо ви - великий шанувальник телевізійного «мила» або обожнюєте «висіти» в інтернеті, тоді у вас виникнуть складності! Як кажуть кабельні оператори, вартість проведення теле- і інтернет-мереж до приватного будинку дорівнює вартості підключення звичайної багатоповерхівки. Це означає, що кабельного телебачення або пристойного інтернету у вас в будинку не буде: невигідно.

Між іншим, для деяких людей це дуже серйозна проблема. Мені, наприклад, доводиться користуватися супутниковим інтернетом, або підключаюся через свій мобільний телефон. Звичайно, це трохи ускладнює життя - моя робота залежить від якості зв'язку, я працюю редактором порталу одного з українських телеканалів.

- Давай підведемо підсумок: чого все-таки більше, на твою думку, в житті в приватному будинку в межах міста, плюсів чи мінусів?

- Плюсів, звичайно, - визнає Міла. - Близько до землі, сама собі господиня. Для мами квіточки і грядки - це величезне задоволення. Гойдалки, шашлик, зелень, можливість добудовувати потрібні приміщення. І зауваж, що платимо ми за все це навіть дешевше, ніж деякі кияни за своє малогабаритне житло.

- А скільки, якщо не секрет?

- В опалювальний сезон ми витрачаємо 600-800 грн. в місяць. Влітку - значно менше. Площа будинку - 86 квадратів, ділянка - близько 6 соток.

Киянин Юрій Бондарчук, що мешкає між Куренівкою і Сирцем, теж не приховує, що життям в приватному будинку задоволений:

- Судіть самі: сусіди над головою не тупають, ніхто тебе не затопить, забувши вимкнути кран у ванній поверхом вище. Гаряча вода є цілий рік. У своєму дворі ти сам собі господар, розбий газон, обладнай собі місце для літнього відпочинку і насолоджуйся! Гараж або накриття для автомобіля розмістити - теж не проблема. І платити комусь за стоянку не треба!

- Значить, конфлікти з сусідами можливі тільки в багатоповерхівці, а в приватних будинках їх не буває?

- Бувають, звичайно! І дерева можуть змусити спиляти, якщо вони знаходяться ближче трьох метрів до паркану, і воюють, буває, за півметра землі. Якщо ділянка приватизована, то і кордон документами чітко визначена. А якщо ні, часто виникають спірні моменти, земля-то в столиці - на вагу золота!

- Чи важко утримувати будинок на такий «золотий» землі?

- Комунальні платежі в будинку набагато менше, ніж в квартирах. Правда, при цьому всі ремонтні роботи на мені - слюсаря з ЖЕКу НЕ викличеш. Або обходься своїми силами, або наймай приватників. Те ж і з прибиранням двору.

- Двір - це зрозуміло. А як прибирають вулиці?

- Центральні вулиці в приватному секторі прибирають комунальники. Але тільки взимку - розгрібають сніг; влітку ж не прибирають взагалі. Ніколи не прибирають і віддалені від центру вулички.

- Що ж робити мешканцям? Особливо взимку?

- Розумієте, дорожньо-експлуатаційна служба уникає ризиків: на таких вузьких вуличках, як, наприклад, Крутий узвіз, снігоприбиральна техніка може пошкодити паркани або «ненавмисно в'їхати» у двір.

- А сміття? Як чините з ним?

- Раз на тиждень машина приватної контори вивозить сміття, який мешканці попередньо упаковують у великі мішки. Листя деякі палять самі, що заборонено. Через це теж іноді трапляються негаразди - кому приємно дихати димом? Набагато розумніше викликати з приватного ЖЕКу машину для вивезення листя за межі міста. Але не кожен готовий платити за цю послугу.

- На мишей, жуків, тарганів чи не скаржитеся?

- В принципі обов'язковим атрибутом безлічі приватних будинків стали коти, так що на мишей ніхто не скаржиться. Іншою «живності» не спостерігається - все чисто, цивілізовано.

- Чи немає у вас проблем з медичною допомогою, чи вчасно ви отримуєте пошту?

- Ми абсолютно спокійно викликаємо на будинок лікаря з поліклініки, при необхідності - «швидку». Все відвідують хворих, ніхто в медичній допомозі не відмовляє. Листоноша ходить по масиву регулярно, пресу, кореспонденцію і пенсії мешканці отримують вчасно.

- Але кабельного телебачення та інтернету звичайно ж немає?

- Чому? - якось навіть обурився Юрій. - Кабельного дійсно немає, а інтернет у нас по DSL-доступу. Якість цілком влаштовує.

- І скільки ж ви платите за всю цю красу?

- Будинок у нас площею 80 квадратів. Влітку я плачу близько 120 грн. Взимку, звичайно, сума значно зростає, в опалювальний сезон платимо 600-700 грн. в місяць.

Поділилася з нами враженнями і Наталя - дівчина нещодавно змінила знімну «гостинку» на Виноградарі на половину приватного будинку в селі Троєщина, що на Лівому березі.

- Наташа, ви задоволені своїм новим житлом?

- Ще б! Дивіться: за «вбиту однушку» в 12 метрів я плата 2000 грн. в місяць. Зараз я таку ж суму плачу за половину будинку площею близько 40 квадратів.

- Чи не бентежить те, що жити доводиться в приватному секторі?

- Зовсім ні, сама я родом з невеликого містечка, для мене свіже повітря, тиша, грядки в городі - справа звична. Люди тут теж приємні, доброзичливі.

- На вулицях чисто?

- Так дуже. Кожен прибирає вулицю перед будинком, тому і праця сусідів поважає. Сміття вивозять приватні машини кілька разів на тиждень.

- А які є недоліки?

- Головний недолік - транспортна проблема. Автобусів мало, ходять вони рідко. Маршрути незручні. Щоб вибратися в місто на роботу, доводиться робити кілька пересадок. Та й магазини тут досить «совкові» - в асортименті хліб та пиво. За іншим продуктовим набором доводиться вибиратися на масив.

- А як з кабельним і інтернетом?

- Телевізор я не дивлюся, інтернет досить проблемний - тільки від Укртелекому. Кажуть, є в селі умілець, який підключив Wi-Fi і за невелику плату охоче ділиться ним з усіма бажаючими. Від основної проблеми приватного сектора мені довелося серйозно постраждати в перший же місяць проживання - у мене згорів ноутбук.

- Що трапилося?

- Тут постійні сильні перепади подачі електроенергії в мережі. Тому відразу після того, що сталося я обзавелася стабілізатором напруги. В іншому я надзвичайно задоволена - моє нинішнє житло влаштовує мене набагато більше попереднього.

Альтернативним думкою з нами поділився киянин Олександр Сергієнко:

- За квартиру площею 60 квадратних метрів я плачу 500 грн. в місяць. І при цьому мене все влаштовує: я працюю фактично 7 днів на тиждень, тому сил і бажання ремонтувати будинок, упорядковувати двір і помсти вулицю у мене немає. У квартирі чисто, решта мене мало хвилює.

- А то, що за дверима квартири може перебувати обдертий під'їзд з розбитими вікнами і зламаними поштовими скриньками?

- Ще недавно так і було. Але ми з мешканцями будинку обговорили цю проблему. І виявилося, що обдертий під'їзд дійсно багатьох дратує. Тому ми зібрали кошти з кожної квартири, закупили будматеріали і домовилися з ЖЕКом, що його майстри проведуть ремонт своїми силами, використовуючи наші матеріали.

- Які ще аргументи можете привести на користь квартири?

- Сусіди у мене нормальні, ліфти - працюють. Дістатися до парку або озера для мене не проблема - десять хвилин пішки, і я на природі. Шашлики і пікніки в моєму житті не так вже часті, для цього я можу вибратися на дачу до родичів. Зате для мене важливий транспортний аспект, а з приватного сектора в місто навряд чи швидко виберешся без власного автомобіля. Не менш важлива наявність пристойних магазинів в межах досяжності, чого приватний сектор в общем-то позбавлений.

Як бачимо, комфорт в будинку і за його межами залежить від самих киян, де б вони не жили. Просто власникам приватних будинків довелося зрозуміти цю істину раніше, ніж мешканцям багатоповерхівок. Що в приватному будинку, що в багатоквартирному сподіватися особливо нема на кого, потрібно бути готовим попрацювати руками і профінансувати створення затишку і порядку зі своєї кишені.