П ожив, безпорадні і самотні ... За статистикою, майже 50 тисяч таких людей живе в спеціалізованих установах України - геріатричних пансіонатах і будинках-інтернатах, які найчастіше називають фразою «будинку престарілих». Літні люди переїжджають сюди за власним бажанням, коли крім держави їм сподіватися більше нема на кого. На що в нашій країні на старості років може розраховувати людина, у якого немає рідних? І які умови утримання в геріатричних будинках інших країн? Спробуємо розібратися.
Плюси і мінуси перебування в геріатричних будинках
Україна, як жодна інша держава, має потребу в налагодженій роботі будинків для людей похилого віку та пансіонатів. За даними Державного комітету статистики, ще рік тому в нашій країні проживало близько семи мільйонів людей (на жаль, більш точної статистики поки немає), яким «за шістдесят п'ять». При цьому, кожен п'ятий літня людина самотній, серед них - ті, хто не здатний подбати про себе самостійно. Тим часом, в будинок для людей похилого віку не так вже й легко потрапити: установ не вистачає на всіх, хто потребує соціальної підтримки.
Розмір коштів, що виділяються з держбюджету на перебування однієї людини в стаціонарному лікувальному закладі, не залежить від розмірів його пенсії. А лише від того, скільки коштів було заплановано витратити місцевою владою на соціальний захист і соцзабезпечення. Наприклад, на чотириразове харчування в день для одного жителя київського будинку ветеранів держава в минулому році виділяла близько 32 гривень. А ось на необхідні для людей похилого віку ліки всього 2 гривні. Вартість загального змісту одного киянина в день становила близько 150 гривень. Але дві третини цієї суми йшло на оплату комунальних послуг держустанови. Частково зміст покривається за рахунок пенсіонерів (детальніше читайте про це нижче).
Перебування людей похилого віку в будинку для літніх людей (пансіонаті) має ряд переваг: постійний догляд, трьох-чотириразове харчування, лікування та спілкування. Людям похилого віку не потрібно купувати продукти, прибирати, думати про одяг і взуття, хвилюватися через погане самопочуття. Деякі пансіонати дбають навіть про їх психологічний комфорт: час від часу літніх людей відвідує психолог.
З огляду на все вищесказане, спеціалізований пансіонат - все ж непоганий варіант для тих, про кого нікому подбає.
Пенсія - ваша, послуги - наші
Природно, пенсіонери, які розглядають можливість переходу до державного геріатричний інтернат, задаються питаннями: що потрібно для цього зробити?
Згідно з Положенням про будинок-інтернат для осіб похилого віку та інвалідів, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №549 від 29 грудня 2001 року, в будинок-інтернат приймаються на державне забезпечення особи, які досягли пенсійного віку, інваліди І і ІІ груп, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду і не мають працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати. Рішення про видачу путівки в геріатричне заклад приймає обласна Департамент соціального захисту населення. Але для початку необхідно звернутися з відповідною заявою до територіального Управління соціального захисту населення за місцем реєстрації. До слова, в будинок-інтернат, як виняток, можуть прийняти і тих, у кого є родичі. Але за умови наявності місць в держустанові і відсутності черги.
Що стосується змісту літньої людини, то існує два варіанти.
1) Якщо пенсіонер самотній, то з його пенсії буде утримуватися 75%. Решту суми він може витрачати на власний розсуд.
2) Якщо у пенсіонера є діти, які в змозі оплачувати його перебування в даній установі, то витрати на утримання відшкодовують вони.
Для отримання путівки в геріатричного державна установа, необхідні наступні документи:
- особиста заява громадянина (опікуна або піклувальника),
- копії паспорта та ідентифікаційного коду,
- медична картка з резолюцією про необхідність стороннього догляду,
- довідки з управління Пенсійного фонду про розмір призначеної пенсії,
- довідка про склад сім'ї з ЖЕКу, домоуправління або сільради (форма 1),
- довідки МСЕК (при наявності інвалідності),
- медичні довідки (результати аналізів).
Зі Швейцарії - в Марокко
Навіть у відносно благополучній Європі, в останні роки зростання пенсій не встигає за зростанням цін на медичні та соціальні послуги. Так, наприклад, зміст в самому звичайному будинку для літніх людей в Німеччині - обходиться більше 3000 євро щомісяця. Правда, і умови там не в приклад українським: окрема кімната, телевізор, щоденні розважальні програми. Але пенсійне страхування середнього німця покриває тільки половину цієї суми. Виходить, що півтори тисячі євро німецький пенсіонер повинен щомісяця платити зі своєї кишені. Далеко не у всіх літніх німців є такі заощадження, а тому вони змушені перебиратися в будинку для людей похилого віку в сусідній Польщі чи Словаччині, де місячне перебування коштує близько 1200 євро.
А малозабезпечених швейцарських пенсіонерів можуть і зовсім відправити жити в резервацію в Марокко, де дешевше медичне обслуговування та інші соціальні послуги (автор проекту швейцарський депутат Ів Ніддегер). До речі, ідея відправляти людей похилого віку в більш дешеві країни обговорюється не тільки в Швейцарії, але і в Норвегії і в тій же Німеччині. Але літні люди, які все життя пропрацювали на благо своїх країн, не в захваті від такої ідеї. Так, проведене опитування громадської думки серед літніх швейцарців показав, що тільки 9% з них готові покинути батьківщину на схилі років задля покращення якості життя.
***
Україна, звичайно, не Європа ні в плані менталітету, ні за рівнем соціального захисту населення. І все ж хочеться, щоб в нашій країні установи для людей похилого віку сприймалися не як місце «доживання», а як куточок відпочинку і насолоди поважним віком, де можна отримувати задоволення самому і радіти за інших.
Олена Чайковська
* Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.
На що в нашій країні на старості років може розраховувати людина, у якого немає рідних?І які умови утримання в геріатричних будинках інших країн?