Батьки нарікають на благодійні внески в дитсадках і школах

Відправляєте дитину в садок - будьте готові розщедритися і скупитися за виданим списку

Новий навчальний рік не встиг розпочатися, а батькам вже доводиться розщедрюватися по повній програмі. Гроші доведеться витрачати не тільки на повне обмундирування свого чада, що відправляється в школу або дитячий сад, але і на допомогу самому навчальному закладу. Мами, вперше зіткнулися з цією проблемою, в шоці від сум, які їм потрібно викласти:

- У вересні дитина перший раз йде в дитячий сад. Уже зараз нам оголосили суму благодійного внеску - 400 грн, - поскаржилася «Телеграфу» кременчужанка Олена. - Плюс кожному з батьків дали список, що потрібно купити в дитячий сад, на суму близько 400 грн. Наприклад, я повинна купити 4 емальованих відра, а найдешевше коштує 75 грн. Інший матусі сказали купити пилосос. Причому потрібно принести на нього документи, щоб він не виявився б / у. Хтось на таку ж суму купує миючі засоби, хтось - канцтовари. А в групі - 28 дітей. Крім цього, щомісяця на миючі засоби та канцтовари я повинна здавати 40 гривень. Питання - а куди діваються всі ті канцтовари та миючі, куплені батьками на 400 гривень? І чому ми повинні ще потім щомісяця здавати на ці ж цілі? І взагалі, на якій підставі я повинна платити ці благодійні внески і зобов'язана їх сплачувати ?! З огляду на, що 100 гривень на місяць потрібно віддати на харчування дитини, окремо здати на ремонт, садок обходиться в кругленьку суму. Особисто я можу собі це дозволити, але ось при мені дві матусі розридалися - у них грошей немає ... І така ситуація не тільки в моєму садку. Розмовляла з іншими матусями, які своїх діток в садки неподалік ведуть. У них те ж саме, благодійні внески по 500 гривень.

Випадок, описаний Оленою, не поодинокий в нашому місті. У цьому ми переконалися, поцікавившись у кременчужан, у скільки їм обходяться дитячі сади і школи. Причому не всі батьки задоволені тією «прозорістю», з якою витрачаються їхні гроші:

- У мене дві доньки - одна з них ходить в садок, інша в школу, - каже кременчужанка Ірина. - У школі ми щомісяця здаємо близько 40 гривень. Але ми знаємо, на що витрачають ці гроші - куратор детально про все розповідає на зборах. Вона нам пояснила, що 30% йде конкретно на наш клас, інші 70% - на потреби школи. Ще ми скидалися на покупку монітора в наш клас, ним користуються наші діти, це дуже зручно. А ось як витрачають гроші в дитячому садку, абсолютно незрозуміло. Щорічно ми купуємо за списком канцтовари, миючі - все те, про що нас просять. У серпні нам сказали, що ще 250 грн потрібно здати, щоб відремонтувати меблі на кухні в нашій групі. У минулому році ми 250 грн здавали на лінолеум. Тут питань особливих немає. Але кожен місяць здаємо по 25 грн. І куди витрачають ці гроші - незрозуміло. Якщо на миючі, то кожен батько ще на початку року купив за 2 пляшки «Гали», нею ж заліться можна. Виходить, гроші розчиняються в повітрі. Коли моя старша дочка випускалася з цього саду, ми здавали по 150 гривень. Нам сказали, що частина грошей піде і на закупівлю м'ячів в спортзал. Я цікавилася - їх так і не купили. Але, розуміючи, що моєму другій дитині йти в цей же сад, не хотілося скандалити. А батьківський комітет ... Так, він є, але нічого не контролює. Тільки збирає гроші на ремонт і на подарунки вихователям.

Сергій, який входить в батьківський комітет, впевнений, що багато залежить і від самих батьків, адже вони мають право контролювати витрату коштів:
- У нашій групі гроші здають не щомісяця, а раз на рік. У минулому році це було 200 гривень. Цих коштів катастрофічно не вистачає. У мене є зошит, де розписано все до копійки, можу пред'явити її на вимогу. Що стосується ремонтів, ми разом з батьками на зборах вирішуємо, потрібно нам щось замінити чи ні. Наприклад, скидалися на нові жалюзі в нашій групі. Причому батьки оплачували половину від їх вартості, решту суми оплачував садок. Зрозуміло, що кожен батько намагається щось робити в групі, як-то допомагати. А на початку року ми за списком купуємо те, що знадобиться дитині в садочку. Максимум, на який ми виходили - це 300 грн.

У навчальних закладах відзначають: якщо батьки зовсім не будуть нічого здавати, то в школах і садках буде гірше, ніж в 90-х.

- Без батьківських грошей навчальні заклади будуть просто жебраками, що називається - важке дитинство, дерев'яні іграшки, - каже одна з виховательок дитячого саду. - Я можу запевнити, що здані кошти не потрапляють мені в кишеню. І низький уклін тим батькам, які розуміють ситуацію і не відмовляються здавати гроші на потреби. Інакше б у нас не було нічого. А зібрані щомісяця гроші я передаю вище. У нас керівництво звітує про витрати перед батьками: скільки куплено відер, лампочок, швабр і так далі. Якісь ремонти, на зразок каналізації, теж фінансуються з цих коштів. А на ремонти груп, закупівлю туди меблів батьки дійсно здають гроші окремо. З тими, хто не хоче здавати - розмовляємо, пояснюємо ...

На що «скидаються» батьки?

Суми внесків, які озвучують батьки, різняться. Хтось обмежується щомісячними 20-30 гривнями, хто-то скидається на дорогу побутову техніку:

- Пам'ятаю, що в минулому році ми по 100 грн скидалися на кондиціонер. Причому в підсумку в нашій групі я його так і не побачила, - каже Людмила.
- У нас за батьківські кошти зробили ремонт в музичному залі, але я не можу сказати, що він мене вразив, - ділиться кременчужанка Катерина, яка веде дочку в дитячий сад.

- Коли моя дочка випускалася, ми здавали по 3 тис гривень на випускний, - згадує Тетяна. - І частина з цих коштів йшла на подарунок школі. Хотіли купити плазмовий телевізор, але в підсумку не стали цього робити. Тоді з двох класів на нього зібрали чи 10, чи то 20 тисяч гривень і перевели школі на карту «Привату». Але школа престижна, батьки, водячи своїх дітей, не бідні: вони самі хотіли зробити подарунок, без примусу.

коментар

«Не повинно бути бенкету серед чуми»

Геннадій Москалик, начальник міського управління освіти пояснює - фінансово школи і садочки забезпечені на рівні минулого року: вистачає на харчування, закладені кошти на зарплати, енергоносії за старими тарифами. Але на ремонти, придбання шкільного приладдя фінансування немає:

- Гроші, які збирають в садках, школах, часто називають «побори». Але ж на армію ми теж збираємо кошти - це що, теж побори? Система освіти недофінансовується так само, як і армія. Тому побори - це коли збираються кошти на подарунки на дні народження, за це треба карати. А якщо гроші збирають на ремонт класу, покупку шкільного приладдя, фарбу, нові парти, то які ж це побори ... Батьки вирішують самі, на що витрачати гроші. Днями у нас відбулася нарада, на якому були директори шкіл і завідувачі дитсадків. І ми сказали: не потрібно ніяких надмірностей - підвісних стель, нових дорогих штор ... Все повинно бути чистим, підфарбовані, акуратним. Потрібно враховувати сформовану соціально-економічну ситуацію в країні, рівень безробіття. Не повинно бути бенкету серед чуми. Але ми не обійдемося без крейди, миючих засобів - це, звичайно ж, просимо купити. А які ремонти потрібно зробити в школі чи садочку, нехай вирішує батьківський комітет. Можливо, десь досить просто підфарбувати ганок, але десь потрібен спортивний зал. А в іншому закладі взагалі все зроблено.

- Тобто дорогих покупок, таких як кондиціонери, побутова техніка, в цьому році не буде?

- Це все вирішують батьки. Я не можу змушувати нічого купувати. Це їх право купувати чи ні. Можу сказати, що є ті батьки, які добровільно за свої кошти повністю поміняли пластикові вікна, поставили плазмові телевізори. Але є і класи, де це не зроблено. Це право батьків, ніхто не має права нічого від них вимагати.

- Багато батьків переживають, що якщо не здадуть гроші, до їх дитині будуть погано ставитися, почнуться «гоніння» ...

- Повірте, тих, хто нічого не здає, в школах і садках - 40%. Це що, виходить, всіх цих дітей змушують піти зі шкіл і садків? Немає можливості допомогти фінансами - допоможіть якось по-іншому. Прийдіть вікна помийте або підклейте їх, утеплите на зиму. Це теж робота, спасибі і за це. Ніхто не говорить про те, що якщо в родині немає грошей, і батьки думають, як прогодувати дитину, у них потрібно забирати останнє. Ми прекрасно розуміємо ситуацію. І вимагаємо від керівників наших навчальних закладів обійтися без надмірностей.