Банкрутство громадянина: суть поняття, ініціатори, наслідки

1. ініціатори банкрутства
2. Якщо ініціатор - кредитор
3. Суть поняття «банкрутство фізичних осіб»
4. Розрахунок з кредиторами
5. наслідки банкрутства
6. конкурсне виробництво

Багатьом доводилося чути про банкрутство підприємства, проте дана процедура може проводитися і по відношенню до фізичних осіб. Поняття «банкрутство громадянина», застосовується до громадян, які не здатні нести взяті грошові зобов'язання, наприклад, по кредиту.

ініціатори банкрутства

Визнання громадянина банкрутом може ініціюватися самим громадянином на основі заяви або кредитором, з яким громадянин не розраховується за боргами. Процедуру визнання банкрутом регулює Федеральний Закон від 26.10.2002 року «Про неспроможність (банкрутство)».

На основі цього закону ознаки банкрутства визначаються як нездатність громадянина оплачувати взяті грошові зобов'язання протягом 3-х місяців від терміну, який встановлений для їх погашення, при цьому вони повинні перевищувати вартість майна, що належить йому.

У статті 4 закону «Про неспроможність (банкрутство)» визначено, що перед початком діловодства про банкрутство встановлюються ознаки банкрутства. Враховуються розміри наявних грошових зобов'язань разом з усіма відсотками, в разі якщо такі є (це можуть бути обов'язкові платежі, кредитні зобов'язання, заборгованості внаслідок безпідставного збагачення, борги в сплату псування майна кредиторів). Однак зобов'язання по оплаті праці особам, які працюють за трудовим договором, перед громадянами за заподіяння шкоди здоров'ю та життю, за штрафними санкціями, збитки у вигляді упущеної вигоди, а також відсотки за прострочення платежу не враховуються для визнання громадянина-підприємця банкрутом. Всі ознаки банкрутства підтверджуються документально.

Друга умова, яке дає законне право визнати громадянина-підприємця банкрутом, є наявність суми заборгованості не менше 10 000 рублів. Заява про банкрутство подається в арбітражний суд за місцем проживання громадянина.

Якщо ініціатор - кредитор

Якщо заява про визнання громадянина-підприємця банкрутом подається кредитором або уповноваженими органами, то вони мають право надати вимоги, підтверджені рішенням суду, згідно з якими борги сплачуються за рахунок майна боржника. Крім того, буде враховуватися наявність повідомлення, що інформує про призначення крайнього терміну виплати, який настає через 30 календарних днів з моменту відправлення такого.

Якщо громадянин не бажає піддатися цій процедурі, він має право подати до суду заяву, що містить план погашення заборгованості, і пояснення обставин, при яких заборгованості виникли. Даний план погашення заборгованості суду необхідно узгодити з кредиторами і за відсутності протиріч і заперечень затвердити. Діловодство про визнання громадянина-підприємця банкрутом може бути відкладено на строк не більше 3-х місяців, після чого воно поновлюється в разі невиконання зобов'язань боржником або закривається при повному розрахунку з кредиторами.

Для прийняття плану погашення заборгованості судом в заяві повинні бути вказані:

1. Суми, які громадянин планує залишити на утримання своєї родини і себе.
2. Терміни, в які боржником планується провести розрахунок з кредиторами.
3. Суми, які будуть перераховуватися кредиторам щомісяця.

Після розгляду плану і узгодження з кредиторами суд має право внести зміни до сум щомісячних обов'язкових відрахувань кредиторам в меншу або більшу сторону.

Суть поняття «банкрутство фізичних осіб»

Банкрутство громадян призводить до розпродажу їхнього майна з метою погашення заборгованості перед кредиторами. До категорії недоторканного майна відноситься майно, яке на основі цивільно-процесуального кодексу не належать до стягнення і перераховано ст. 446 Цивільного Кодексу.

Стягнення на основі виконавчих документів не звертається на наступне майно:

• земельні ділянки з розташованими на них об'єктами і земельні ділянки, які не використовуються громадянином-боржником для здійснення підприємницької діяльності;
• житлове приміщення або його частини, якщо для боржника і членів його сім'ї, які спільно проживають, воно є єдиним придатним для проживання приміщенням;
• предмети побуту і звичайної домашньої обстановки, речі індивідуального користування, за винятком предметів розкоші і коштовностей;
• молочний, племінної та робоча худоба, кролики, олені, бджоли, птиця, які використовуються для цілей, не пов'язаних з веденням підприємницької діяльності, і господарські споруди, і будови, корми, необхідні для утримання;
• майно, необхідне для професійних занять громадянина, за винятком предметів, вартістю, що перевищує сто встановлених мінімальних розмірів оплати праці;
• продукти харчування та гроші на загальну суму не менше трикратної величини прожиткового мінімуму громадянина-боржника, осіб, які перебувають на його утриманні і в разі непрацездатності - шестиразовий величини прожиткового мінімуму для кожного із зазначених осіб;
• насіння, необхідні для чергового посіву;
• засоби транспорту і інше майно, необхідне боржникові в зв'язку з інвалідністю громадянина;
• паливо, спожите сім'єю боржника для приготування щоденної їжі та опалення свого житлового приміщення протягом опалювального сезону.

На майно, яке не входить в вищеописані категорії, на момент відкриття справи про банкрутство буде накладено арешт, а після винесення постанови судом, яке підтвердить неспроможність громадянина, воно буде вилучено і продано.

Розрахунок з кредиторами

Гроші, які будуть отримані в результаті продажу вилученого майна, визначаються як кошти погашення боргів громадянина і виплачуються з дотриманням черговості:

1. Вимоги громадян, перед якими банкрут несе відповідальність за заподіяння шкоди здоров'ю або життю, способом капіталізації почасових платежів, вимоги про стягнення аліментів.
2. Ряд розрахунків по оплаті праці та виплати вихідної допомоги особам, які працюють за трудовим договором, і з виплати винагород на основі авторських договорів.

У питанні обсягу погашення боргів діє наступна схема. Якщо сума є достатньою для погашення всіх боргів, вони виплачуються з дотриманням передбаченої черзі. Якщо коштів недостатньо, то розподіл проводиться між кредиторами в частках, які відповідають сумам їхніх вимог. Винятком є ​​боргові зобов'язання, що видаються під заставу майна.

Коли розрахунки в судовому порядку зроблені, зобов'язання громадянина, оголошеного банкрутом, регламентуються ст. 212 закону «Про банкрутство». Громадянин звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, які були заявлені в ході процедур, що використовуються в справі про банкрутство.

Вимоги кредиторів про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, яка була заподіяна здоров'ю або життю, ряд інших вимог, які пов'язані з особистістю кредитора і не погашені в порядку виконання рішення суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом, погашених частково, не заявлені в ході судової процедури, зберігають силу і можуть пред'являтися після закінчення провадження про банкрутство громадянина в непогашеної частини або в повному обсязі.

При виявленні фактів приховування майна або його незаконної передачі третім особам кредитор, вимоги якого не були задоволені у процесі процедури, має право надання вимоги про звернення стягнення на це майно.

наслідки банкрутства

Наслідки прийняття судового постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом регулюються ст. 208 закону «Про банкрутство».

Як і будь-яка юридична поняття, «банкрутство» має наслідки. З моменту вступу в силу рішення арбітражного суду про те, що громадянин визнаний банкрутом, юридичну силу знаходять такі наслідки:

• припиняється нарахування неустойок, відсотків та інших фінансових санкцій за зобов'язаннями громадянина;
• терміни виконання зобов'язань вважаються настали;
• припиняється стягнення з громадянина на основі всіх виконавчих документів, за винятком тих, які містять вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю або життю і про стягнення аліментів.

Рішення про те, що фізична особа збанкрутувало і про відкриття ліквідаційної процедури арбітражним судом, направляється кредиторам із зазначенням строку пред'явлення вимог, який за законодавством не може перевищувати двох місяців. Дана розсилка виконується за рахунок громадянина.

Банкрутство громадян не дозволяє їм подавати заяву на отримання кредиту протягом терміну від 1 до 5 років. Законом передбачена можливість повторно визнати громадянина банкрутом із застереженням на те, що ініціатива подачі заяви буде виходити від кредитора, а не самого громадянина. Банкрутство громадян може самостійно повторно проводитися тільки після закінчення п'ятирічного терміну після попереднього визнання банкрутом.

При визнання громадянина-підприємця банкрутом можуть використовуватися такі процедури банкрутства: мирова угода, конкурсне виробництво або інші процедури, які передбачені в Законі «Про неспроможність (банкрутство)». Витрати по судовій справі: розсилка повідомлень, оплата держмита та інше реалізуються за рахунок відповідача.

конкурсне виробництво

Банкрутство громадянина нерозривно пов'язане з конкурсних виробництвом. Під поняттям «конкурсне виробництво» мають на увазі управління майном громадянина, який був визнаний банкрутом, і здійснення його реалізації для отримання грошових коштів для розрахунку з кредиторами. В рамках даної процедури призначається конкурсний керуючий, обов'язки якого - дії, необхідні для приведення у виконання постанов суду, винесених на основі заяви про банкрутство, до таких належать інвентаризація та оцінка майна громадянина, організація його продажу.

Конкурсне виробництво проводиться протягом 6-ти місяців з дня його відкриття. У ряді ситуацій може бути один раз продовжено, але не більше ніж на строк, що дорівнює 6-ти місяців. Крім того, воно може бути зупинено раніше за умови виконання всіх вимог кредиторів.